
Проблеми психомоторного розвитку - це затримка в отриманні, координації та демонстрації моторних навичок, які засвоюються не внаслідок перебування в культурному середовищі або в результаті навчання, а набуваються природним шляхом з часом (ходьба, біг, стрибки, відбиття ритму руками або ногами). Проблеми психомоторного розвитку відрізняються від диспраксії тим, що в останньому випадку порушена координація завчених рухів (наприклад, використання столових приладів).
Таким чином, проблеми психомоторного розвитку пов'язані з інтеграцією загальновідомих рухів в моторику людини. Наприклад, діти, які відчувають проблеми психомоторного розвитку, нездатні координувати рухи рук і ніг, коли плавають, вони хаотично бігають, насилу можуть встояти на одній нозі або спуститися сходами. Розлади, що впливають на координацію рухів, зазвичай ще й пов'язані з дислексією(порушення читання), але різною мірою.
Наше вухо - це не просто орган чуття, який сприймає звуки. У вусі знаходиться вестибулярний апарат, який грає найважливішу роль у виконанні рухової функції. Функція вестибулярного апарату - підтримувати рівновагу тіла. Метод "Томатіс" впливає безпосередньо на вестибулярний апарат і, як наслідок, має пряму дію на регуляцію м'язового тонусу і рефлекторний контроль вертикального положення тіла. Більше того, вестибулярний апарат разом з деякими іншими відділами мозку бере участь у механізмах, контролюючих координацію рухів і ритм. Таким чином, метод "Томатіс" ефективно допомагає впоратися з проблемами ритму і координації.
Нарешті, разом з корою головного мозку вестибулярний апарат забезпечує здатність до орієнтації в просторі і бере участь у формуванні відчуття власного тіла. Тому проблеми з просторовою орієнтацією і відчуттям тіла також належать до сфер застосування методу "Томатіс"
*Метод TOMATIS® і программа TALKSUP® не являють собою ні лікування,ні засіб постановки діагнозу для будь-якого медичного чи психологічного розладу